понедельник, 20 октября 2014 г.

Основні поняття превентивної педагогіки

Термін латинського походження «превентивний» (prevent) перекладається як «випередження, попередження», а термін грецького походження «профілактика» (prophilaktikoz) – як «запобіжний, охоронний, захисний». У сучасній психолого-педагогічній літературі ці поняття розглядаються як синоніми, оскільки вони відбивають особливості однієї й тієї самої реальності. Так у спеціалізованих джерелах превентивну функцію називають також запобіжно-профілактичною, соціально-превентивною, часом її використовують як соціально-медичну. Але, якщо бути точним, то, превентивне виховання є випереджальним, застережливим процесом, а профілактика – запобіжним, захисним, охоронним.
Превентивність визначається як «спрямованість на запобігання негативних явищ»[1], як «перетворення середовища ризиків на простір можливостей для самореалізації особистості дитини, що дає змогу значно підвищити ефективність виховної роботи, попередити поширення негативних явищ у дитячому і молодіжному середовищі»[2]Превентивність розглядається нами як обов’язкова складова у сфері соціальної політики, а відповідно навчання, виховання, розвитку дітей. Таке розуміння передбачає створення в загальноосвітньому навчальному закладі умов для розвитку здібностей дитини, її саморозвитку, самовизначення та самореалізації. 
Превенція – «процес попередження негативних явищ і станів особистості»[3]. Це не лише частина заходів, спрямованих на виявлення та усунення причин і умов правопорушень, а й система заходів виховної роботи з формування рис особистості школярів. Педагогічна превенція має розв’язати певні педагогічні та психологічні завдання, а саме: формування ціннісного ряду, способів соціалізації, стійкого ставлення до негативних явищ і негативних почуттів; подолання егоцентризму та розвиток емпатійних рис; формування гуманістичних і комунікативних якостей, адекватної самооцінки, самоконтролю та здатності до саморозвитку; розвиток критичності, соціальної адаптованості, індивідуальних механізмів долання важких станів і переживань тощо.
Превентивна діяльність належить до універсальних процесів запобігання й попередження негативних явищ і станів особистості, але при цьому є самостійним спеціалізованим педагогічним процесом, бо має свою мету, принципи, зміст, форми і методи та використовує елементи правоохоронної, правової, медико-оздоровчоі роботи. Умовою ефективності превентивної діяльності є її моральна суть[4].
Превентивна діяльність має бути комплексною, враховувати різні аспекти впливу на учнівську молодь[5]:
- педагогічний аспект, що полягає у сформованості такої позиції особистості, яка конкретизується культурою цінностей, самоактуалізацією, свідомим вибором моделей просоціальної поведінки;
- соціальний аспект передбачає об’єднання зусиль суб’єктів превентивної діяльності на міжгалузевому рівні, спрямованих на узгоджену і своєчасну реалізацію попереджувальних заходів, нейтралізацію і поступове усунення детермінант, які викликають негативні прояви;
- психологічний аспект передбачає диференційований індивідуально-психологічний, статевовіковий підходи до виявлення генезису деструктивних проявів у поведінці особистості й розробку науково обґрунтованих програм соціалізації та корекції девіацій;
- правовий аспект полягає в охороні й захисті прав особистості, формуванні правової культури.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, ми розділяємо думку В.М.Оржеховської, що превентивна педагогічна робота – цілеспрямована діяльність з чітко визначеною метою. Вона проводиться з усіма дітьми, починаючи з дошкільного періоду, з метою попередження відхилень у поведінці з тими, хто перебуває в несприятливих умовах виховання чи характеризується негативною поведінкою, а також з тими, хто вже став на шлях асоціальної і протиправної поведінки. Важливе значення також має робота з батьками та соціальним оточенням дитини за місцем проживання[6].

[1] Словник основних термінів і понять з превентивного виховання / Під заг. ред. доктора пед. наук, професора Оржеховської В.М. / ТзОВ «Терно-граф», Тернопіль. – 2007, – С. 139.
[2] Оржеховська В.М., Кириченко В.І., Ковганич Г.Г. Взаємодія навчального закладу і сім’ї: стратегії, технології, моделі: Х.: Вид. «Точка», 2007. – С. 25.
[3] Словник основних термінів і понять з превентивного виховання / Під заг. ред. доктора пед. наук, професора Оржеховської В.М. / ТзОВ «Терно-граф», Тернопіль. – 2007, – С. 139.
[4] Приходько В.М. Підготовка майбутніх педагогів до превентивного виховання дітей із неблагополучних сімей: Науково-методичний посібник / Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 20.
[5] Там же, с. 22.
[6] Оржеховська В.М., Пилипенко О.І. Превентивна педагогіка. Навчальний посібник. Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. – 2007. – С. 11.

Комментариев нет:

Отправить комментарий